ХАРАКТЕРИСТИКА ДОБРЯНСЬКОЇ ТГ

Характеристика Добрянської селищної територіальної громади

Загальна інформація

Добрянська селищна територіальна громада розташована на крайній півночі Чернігівської області та входить до складу Чернігівського району. Утворена рішенням сесії Добрянської селищної ради у квітні 2019 року в результаті реформи децентралізації. До складу громади входять 22 населені пункти: адміністративний центр — селище Добрянка — та 21 село, об'єднані в чотири старостинські округи: Новояриловицький, Олешнянський, Горностаївський та Клубівський. Площа громади — 452,9 км², чисельність населення станом на листопад 2024 р. — 4 443 особи. З 2020 р. громада перебуває у складі Чернігівського району.

Географічне розташування та транспортна інфраструктура

Громада є частиною Чернігівського Полісся — частини Поліської низовини — і розташована на самому кордоні з Республікою Білорусь (протяжність кордону — 50,2 км). Це єдина громада Чернігівської області, що безпосередньо межує з Білоруссю на такому значному протязі. Відстань від Добрянки до Чернігова автошляхом становить 76 км, до Києва — 231 км.

Через територію громади проходить автошлях міжнародного значення М-01 (частина Є95) — від Києва до КПП «Нові Яриловичі», що є міжнародним пунктом пропуску на кордоні з Білоруссю. Паралельно проходить неелектрифікована залізнична лінія Чернігів — Гомель зі станціями Грибова Рудня та Горностаївка і зупинкою Мала Строївка. До початку повномасштабного вторгнення ці транспортні коридори забезпечували пряме сполучення з країнами Балтії та Білоруссю. Нині через участь Білорусі у збройній агресії проти України КПП і залізничне пасажирське сполучення закриті.

Природний потенціал

Рельєф громади — типова льодовикова рівнина з пологими пагорбами, западинами та долинами малих річок. Понад 56% площі вкриті хвойно-листяними лісами (сосна, береза, дуб, вільха, осика) — один із найвищих показників лісистості в Україні. Лісовими угіддями господарює Городнянське лісове господарство ДП «Ліси України» — щорічні обсяги заготівлі деревини сягають 75 000 м³.

Гідрографічна мережа представлена річкою Сож — однією з найчистіших річок Європи — та шістьма малими річками, загальна довжина яких понад 107 км. На землях громади розташовані численні озера та ставки. Найвідоміші — «Блакитні озера» біля с. Олешня: колишні кар'єри з видобутку кварцового піску, заповнені чистою підземною водою з характерним блакитним відтінком. Завдяки унікальному природному середовищу це місце стало популярним туристичним об'єктом, відомим у всій Україні як «Чернігівські Мальдіви».

На території громади знаходяться 16 об'єктів природно-заповідного фонду площею понад 2 400 га, у тому числі гідрологічні заказники «Вербівський», «Суховирське болото», «Чорне болото», ботанічні пам'ятки природи — 300–400-річні дуби в селах Скиток та Лизунова Рудня. Незначна частина території громади включена до Смарагдової (Емеральд) мережі Європи.

Із надр громади видобуваються кварцові піски загальнодержавного значення та торф. Родовище кварцового піску в районі с. Нова Папірня є унікальним за якістю сировини і важливим для вітчизняної скляної промисловості.

Історія та культурна спадщина

Територія громади належить до ядра Русі — як частина Сіверщини. В різні епохи входила до Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої та Гетьманщини. Прикордонне розташування між Московією та козацькою Україною залишило глибокий відбиток на традиціях і характері місцевих жителів.

Поява Добрянки як поселення пов'язана зі старообрядцями — волелюбною релігійною спільнотою, яка тікала від переслідувань Російської імперії наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Саме вони справили вирішальний вплив на розвиток селища та всієї навколишньої місцевості. Їхня культурна спадщина — унікальна дерев'яна архітектура зі декоративним різьбленням і пишними дерев'яними ставнями — досі прикрашає вулиці Добрянки і є справжньою візитівкою громади. Ніде більше в Україні немає такої концентрації подібних архітектурних елементів.

Дерев'яна церква Святого великомученика Димитрія Солунського (1790 р.) — єдина старообрядницька церква на Чернігівщині. В ній збережені знаменний спів за крюками (стародавніми нотами), унікальний іконопис та старовинний устрій богослужіння.

Олешня — відомий в Україні осередок самобутнього гончарства, яке веде свою традицію з середини ХIII ст. Олешнянське гончарство Чернігівщини включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. В селі також знаходиться Історико-меморіальний музей Софії Русової — видатного українського педагога, просвітниці, першої жінки-міністра освіти в Українській Державі, яка народилася тут у 1856 р. в родині Ліндфорсів. Музей відкрито у 2013 р. і в перспективі передбачає відбудову головного будинку садиби.

У Добрянці діє приватний музейний комплекс «Добрянець», що складається з двох частин: «Будинок старообрядця» (культові речі, іконопис, порцеляна Кузнєцова, старовинні фотоальбоми) та музей ляльок і іграшок — найбільша в Україні колекція порцелянових ляльок, що налічує понад 15 000 експонатів.

З Добрянкою пов'язані імена видатних українських постатей: поет і драматург Володимир Самійленко жив тут з 1907 по 1917 р. і тримав нотаріальну контору, юний Павло Тичина вчився та записував народні пісні. Добрянку відвідували Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Євген Гребінка.

Соціальна інфраструктура

Освітня мережа громади представлена двома ліцеями і однією філією (Добрянський, Олешнянський ім. С.Ф.Русової, Новояриловицька філія Добрянського ліцею), дошкільним закладом «Добрянський ЗДО» та Добрянською мистецькою школою. Загалом у закладах освіти навчається близько 340 учнів. У 2023–2024 рр. завдяки державній субвенції збудовано нове захисне укриття для Добрянського ліцею, що дозволило відновити очне навчання.

Медична допомога населенню надається через амбулаторію загальної практики сімейної медицини у Добрянці та шість фельдшерських пунктів у селах. Цілодобово функціонує бригада швидкої допомоги.

На початку 2024 р. відкрито відділ «Центр надання адміністративних послуг» (ЦНАП), в якому надається 132 види послуг. У громаді діє Молодіжний центр у Добрянці — сучасний багатофункціональний простір — та Центр дозвілля в с. Нові Яриловичі.

Органи місцевого самоврядування

Виконавчі функції здійснює Добрянська селищна рада у складі 22 депутатів та виконавчий комітет. Функціонують чотири старостинські округи. У 2023 р. підписано угоду про партнерство з польською гміною Бжиська. Громада є активним учасником міжнародних програм технічної допомоги та гуманітарного співробітництва.

Безпека та виклики воєнного часу

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 р. Добрянська громада опинилась на передньому краї: через її територію пройшли російські та білоруські окупаційні підрозділи. Мешканці чинили символічний спротив — зокрема, провели масовий стихійний мітинг на закритому КПП у Добрянці. Після звільнення громади значна частина земель виведена з господарського обігу через мінну небезпеку, закриті міжнародний КПП та залізничне пасажирське сполучення. Попри безпекові виклики, основні підприємства громади продовжують роботу, а сама громада активно розвивається — відновлює інфраструктуру, залучає партнерів та шукає нові можливості для розвитку.