Сімейні форми виховання

Сімейні форми виховання

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Сім’я – звичне і на перший погляд буденне слово, яке є невід’ємним у нашому житті. Сім’я є найпершою сходинкою соціалізації людини, джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності, найважливішим середовищем зберігання та передачі з покоління до покоління культурних цінностей, національних традицій. Для дитини сім’я є основною підтримкою.

На жаль, не всі діти виховуються в сім’ях, не всі знають що таке затишок рідної домівки, тепло маминих рук, надійне татове плече. По різним причинам  діти залишаються без сім’ї, живуть в закладах інституційного догляду (інтернатах). Це негативно впливає на їхній розвиток і соціалізацію.

Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові, добра та розуміння. Але, коли дитині неможливо зростати в сім’ях рідних батьків,  альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому, наша держава підтримує сімейні форми виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, це – усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

Опіка/піклування

Опіка/піклування встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.

Опікуном/піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна/піклувальника, враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Опікун/піклувальник стає законним представником дитини тільки до її повноліття.

Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, проходять за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку/піклування, курс навчання не проходять.

         На утримання дітей, які перебувають під опікою/піклуванням виплачується державна соціальна допомога у розмірі двох встановлених прожиткових мінімумів на місяць відповідно до вікової категорії.  

Прийомна сім’я

Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а вразі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Держава щомісячно виплачує 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.

Дитячий будинок сімейного типу

         Дитячий будинок сімейного типу  – це сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не може перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

         Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.  За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усиновлння

         Усиновлення – є найкращою із усіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної дочки чи рідного сина. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

 Особа, яка усиновила дитину має право: на грошову допомогу при усиновленні, у розмірі, як при народженні першої дитини; на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на отримання одноразової відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів; на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

Якщо маєте бажання створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу чи усиновити дитину звертайтесь до

служби у справах дітей Добрянської селищної ради.